Наслідки Першої світової війни, Українська революція, та багато інших причин не змогли завадити початку будівництва майбутнього українського навчального закладу. І у 1917р. завершилось будівництво одного шкільного корпусу закладу. Тоді ж було розпочато будівництво другого корпусу, котре завершилося 1918 року. Саме цей рік вважається початком заснування дитячої установи. Установа мала вигляд одноповерхового цегляного будинку. Це була початкова українська школа м. Запоріжжя, яка була розташована по вулиці Матроській,1. (До сьогоднішнього дня ця вулиця не збереглася. Вона знаходилася між вулицями Запорізькою і Українською. На даний момент школа розташована за адресою: вул. Героїв Сталінграду, 29.)
     З моменту заснування закладу у 1918 році, як встановив автор, завідуючим його був Андрієвський Семен Яковлевич. Автор в архівних джерелах не знайшов даних про біографічні відомості з його життя. Під час громадянської війни навчання було призупинено, але наприкінці 1920 року відновилось. У цей час на посаді директора школи був Семенов Фома Павлович. Автором було встановлено, що приблизно на початку 1921 року його було заарештовано, причини невідомі. Після перебування Ф.П. Семенова на посту завідуючого школи навчальний заклад прийшов до повного занепаду, так як він не мав ніякого бажання проявляти ініціативу підняття школи до належного виду. З 17 вересня 1923 року завідувати установою почав Петік Петро Прокопович. Автор встановив рік народження завідуючого Петра Прокоповича - 1888 рік. Служив в старій армії. Вчительську працю почав 1919 року. Викладав у школі українську мову. Новий завідуючий вже семирічної школи з 1-го жовтня 1930-го року був О.П. Ворожко(перша трудшкола перейшла з початкової в семирічну 1927 року: Автор.). Народився 1867 року. Основною спеціальністю Олександра Петровича була спеціальність робочого-ливарника.
     Порівнюючи кількісний склад учнів треба зазначити, що до 1921 року кількість учнів збільшувалася і дійшла до 202 осіб. З 1922 року до 1924 року цей показник впав до 121 учня. Це пов'язується з наслідками некомпетентності тогочасного керівника Ф.П. Семенова а також голодомором 1921-1923 років у південних губерніях. З 1925 року і до 1930 кількість учнів досягла 357 осіб. Це може бути наслідком призначення нового завідуючого П.П. Петіка, а також зростання кількості населення міста, у якому значну роль відіграла урбанізація(курс на "урбанізацію" було оголошено 1923 року: Автор). Проаналізувавши національний склад учнів слід сказати, що його складали українці. Переважали діти робочих і службовців.
     З 1921 до 1925 року кількість вчителів зменшилася від 11 до 4, але після цих років показник почав зростати і у 1930 році досяг 14. За національною ознакою вчителі були українцями.
     В першій трудшколі в зазначений період викладалися такі предмети: Читання, Письмо, Лічба, Краєзнавство, Політграмота, Суспільна і Російська мова, Географія, Геометрія, Українська мова, Природознавство, Німецька мова, Співи, Фізичне виховання, Математика, Малювання. Засобами фізичного виховання вважалися ігри, а естетичного - співи, декларація, інсценівка.
     В архівних документах зазначено, що у квітні 1923 року кожний вчитель отримав заробітну платню від 467 до 492 р. Розмір її залежав від педагогічного стажу, розряду, тарифної ставки, годин викладання.
     По закінченні слід зазначити, що з 1922 року і до 1926 року дитяча установа утримувалася на кошти місцевого бюджету, а також на кошти, отримані безпосередньо від населення за умовою платні за навчання. 1925 року помешкання установи потребувало середнього ремонту: вставка шибок, штукатурка, налагодження дверей і печей. 1926 року було зроблено середній ремонт на 864 карбованці. Помешкання вимагало значного ремонту, було холодно через економію палива, учні сиділи у пальтах.